Найбільш характерними позитивними рисами ментальності українців є висока інтуїція (та чуттєвість як її основа), образність (схильність до творчості) і вроджена релігійність.
Характерними негативними рисами – схильність до "надлишкового гетьманства" та "хатаскрайність". Висока інтуїція та чуттєвість обумовлюють здатність особисто приймати правильні якісні рішення. Тому для українців цілком природним видається перерозподіляти функції центру прийняття рішень з найвищих рівнів ієрархії на низовий горизонтальний рівень. Сучасні комунікативні технології дають змогу втілити це для будь-якої кількості учасників суспільних структур. Схильність до надлишкового гетьманства легко нейтралізувати, наділивши кожного шматочком попередньо розпиляної булави або, іншими словами, структурувавши їх у горизонтальну мережеву організацію, кожен учасник якої володіє однаковою за величиною часткою владних повноважень для прийняття всіх рішень особисто. "Хатаскрайність" долається атрактивністю організації – виробленням таких правил та алгоритмів внутрішньої життєдіяльності, які перетворювали б участь у ній на захопливу гру, бути учасником якої легко, цікаво, престижно. У підсумку для українців оптимальною моделлю соціальної взаємодії, дієвий механізм якої визначають характерні риси національної ментальності, є організація мережевого типу, яка функціонує в режимі атрактивної гри з певним набором правил і алгоритмів, наповнена живою ідеологією та структурована в малі групи для створення умов творчої реалізації учасників, кожен з яких має можливість приймати всі рішення особисто, без делегування владних повноважень.
