Logo
RSS
аналітика медіа-дискурси науковий серфінг
Керівництво України: чому Янукович не заслуговує на кредит довіри
Олександр Мотиль 02.09.10
 
Шкірки від помаранчів: Україна після революції
Адріан Каратницький 02.09.10
 
Шелест і Щербицький, Кучма і Янукович
Тарас Кузьо 02.09.10
 
Бензин і добавки ЕТВЕ, МТВЕ – коефіцієнт фактор
Євген Пущик 02.09.10
 
На злобу дня нинішнього і завтрашнього
Тарас Стецьків 24.08.10
 
Місцеві вибори: проблемний аспект компетенції в законі № 2487-VІ
Олександр Сушинський 16.08.10
 
Про користь наївності
Микола Рябчук 14.08.10
 
"Русскій міръ" і "ефект Тузли"
Сергій Шебеліст 14.08.10
 
Наш перший авіатор. Непомітний ювілей
Андрій Квятковський 02.08.10
 
Назад у майбутнє, aбо Back to the USSR?
Тарас Кузьо 21.07.10
 
СБУ проти західних аналітиків
Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо 01.07.10
 
Тримірна динамічна мережа та її практичне застосування в суспільно-політичній діяльності
Тарас Плахтій 15.06.10
Під час обговорення й аналізу запропонованого в одній з моїх публікацій алгоритму самоорганізації громадян у мережеві структури без керівного ядра постало питання про кількісні межі такої організації. Через те виникла потреба докладніше зупинитися на організації роботи великих груп людей за викладеним у цій публікації алгоритмом.

Зокрема, йдеться про: організацію ефективної та тривалої роботи регіонального осередку партії чи ГО чисельністю кількасот осіб; організацію роботи з’їзду з такою самою чисельністю делегатів; організацію роботи конференції, на якій заплановано обговорити об’ємний програмний документ; проведення різноманітних семінарів, де заплановано вирішувати наукові чи суспільно-політичні проблеми; організацію роботи міждисциплінарних експертних груп для комплексного розгляду складних задач і пошуку інноваційних підходів для їх вирішення.

 
Цінність свободи: випадок України
Антон Олійник 14.06.10
 
Формула кохання
Ольга Калита 04.06.10
 
Оптимальна для українця модель соціальної взаємодії
Тарас Плахтій 04.06.10
Найбільш характерними позитивними рисами ментальності українців є висока інтуїція (та чуттєвість як її основа), образність (схильність до творчості) і вроджена релігійність.

Характерними негативними рисами – схильність до "надлишкового гетьманства" та "хатаскрайність". Висока інтуїція та чуттєвість обумовлюють здатність особисто приймати правильні якісні рішення. Тому для українців цілком природним видається перерозподіляти функції центру прийняття рішень з найвищих рівнів ієрархії на низовий горизонтальний рівень. Сучасні комунікативні технології дають змогу втілити це для будь-якої кількості учасників суспільних структур. Схильність до надлишкового гетьманства легко нейтралізувати, наділивши кожного шматочком попередньо розпиляної булави або, іншими словами, структурувавши їх у горизонтальну мережеву організацію, кожен учасник якої володіє однаковою за величиною часткою владних повноважень для прийняття всіх рішень особисто. "Хатаскрайність" долається атрактивністю організації – виробленням таких правил та алгоритмів внутрішньої життєдіяльності, які перетворювали б участь у ній на захопливу гру, бути учасником якої легко, цікаво, престижно. У підсумку для українців оптимальною моделлю соціальної взаємодії, дієвий механізм якої визначають характерні риси національної ментальності, є організація мережевого типу, яка функціонує в режимі атрактивної гри з певним набором правил і алгоритмів, наповнена живою ідеологією та структурована в малі групи для створення умов творчої реалізації учасників, кожен з яких має можливість приймати всі рішення особисто, без делегування владних повноважень.

 
Зупинити зека
Олександр Мотиль 17.05.10
 
Діахронія осмислення прав людини
Євген Ланюк 15.05.10
 
… хоч потоп
Орест Друль 11.05.10
 
Довіра і випробування часом
Парламентські та президентські вибори 2012 року наближаються, тоді як політична активність має радше хаотичний характер. Кожна сторона – більшість і опозиція – має свої труднощі, своє коло дій і свою культуру, але ані першій, ані другій не вдалося пройти випробування часом на "відмінно", що вплинуло на довіру громадськості до політичних лідерів. І щоб подолати цю кризу довіри, владі необхідно докласти зусиль, які відповідали б серйозності актуальних проблем і мали довгострокові перспективи
03.09.10
 
Земля – планета Google
Не так давно кіберпростір був якимось особливим місцем, яке ми періодично відвідували, вдивляючись у нього зі знайомого фізичного світу. Тепер кіберпростір вивернувся назовні, колонізував фізичний простір і зробив Google центральною структурною одиницею (що постійно розвивається) не тільки архітектури кіберпростору, а й світу. Так раніше робили імперії та національні держави, проте вони не були органами глобального людського сприйняття. Звичайно, вони мали багато своїх очей, але не були одним мультиплексним оком для всіх людських істот
03.09.10
 
Не всі права треба захищати до смерті
Бажання, щоб усі мали широкосмуговий доступ до інтернету, і право на широкосмуговий доступ до інтернету – це різні речі. Справжнє право унеможливлює будь-які прагматичні аспекти його реалізації. Сплутування прав із тим, що є бажаним, не є нешкідливим. Останнє десятиліття – час усе ширшого використання мови прав людини в поєднанні з істотною ерозією традиційних і справді фундаментальних прав. Уряд США застосовує тортури, і британський уряд іде його назустріч у цьому. Через екстравагантні твердження про "права людини" з уст юристів, які женуться за славою, багато людей ставляться до цієї фрази цинічно і несерйозно
02.09.10
 
33, число смерті і воскресіння
Перетворювати тривале перебування чилійських гірників під завалами шахти Сан-Хосе на вульгарне реаліті-шоу, робити з їхньої трагедії літературу – однаково, що сідати писати оповідання або вірш перед смертним ложем свого батька, сина чи брата, вважає чилійський письменник Ернан Рівера Летельєр, який 30 років працював на шахтах Атаками
02.09.10
 
Зниження французької конкурентоспроможності не є чимось непоправним
Останніми роками помітна тенденція до зниження конкурентоспроможності Франції на світовому і європейському ринках, найсерйознішим наслідком чого є значна втрата робочих місць. Також не слід забувати про питання видатків на оплату праці і проблеми фінансування бізнесу, оскільки відсутність інвестицій не сприяє впровадженню інновацій. Тож визначившись із кінцевою метою – повернення своєї ніші на світовому ринку, слід накреслити шляхи її досягнення: конкурентоздатна економіка, нові робочі місця, зменшення витрат на соціальне страхування, гроші на інвестиції для бізнесу
02.09.10
 
Затьмарені фальшивою обіцянкою багатства, ми забули про справедливість
Попри майже тридцятилітню віру в те, що максимізація ринкової свободи є найкращим способом створення багатства, показники зростання світової економіки свідчать про інше. У 1960-ті та 1970-ті середній темп річного зростання доходу на душу населення у Великобританії становив 2,4%; але 1990-2009-го він упав до 1,7%, коли спочатку консерватори, а потім і нові лейбористи присягнули на вірність ідеї перегулювання ринків. На думку корейського економіста Ха Джун Чхана, фінансове дерегулювання відіграло критичну роль у сповільненні зростання і в Британії, і у США
02.09.10
 
Росія майбутнього: Фундамент школи
Коли вартість житла в Росії залежатиме, як у США, від якості прилеглих шкіл, програма її модернізації знайде, нарешті, стратегічний фундамент. Як створити освічений і високоморальний людський капітал у Росії за умов корупції та подвійних стандартів влади? Ну, передусім якісна освіта має базуватися на фундаментальних цінностях. Але для російської влади виявилося важче сформулювати і дотримуватися їх, ніж, скажімо, розвинути енергетику. Хоча це незрівнянно важливіше – навіть енергетична наддержава легко може стати інтелектуальним імпотентом
02.09.10
 
Соціально вразливі залишаються вдома
Після референдумів у Гамбурзі та Баварії щодо питань з галузі шкільної політики і заборони паління заклики щодо доцільності проведення плебісцитів ставатимуть щоразу голоснішими. Проте, навіть у середовищі прихильників прямого народного волевиявлення тривають суперечки щодо питання справедливості. Адже та сила, котра відчуває себе економічно впевненіше, матиме більше шансів для проведення своїх інтересів через референдум.
02.09.10
 
Проблема популярної культури наших часів і часів Платона
Проблема відеоігор, які містять сцени насильства і можуть бути причиною зростання агресії чи насильства в реальному житті, не нова для філософів. Ранню версію суперечки між тими, хто бачить причинно-наслідковий зв’язок, і тими, хто бачить лише кореляцію і не простежує жодного зв’язку, можна знайти в "Республіці", де Платон приголомшливо виключає Гомера і великих трагіків-драматургів із того ідеального суспільства, яке він описує в цій праці. Як часто буває у філософії, сучасне людство опинилося перед дилемою: якщо Платон помилявся щодо епосу і трагедії, чи може воно помилятись щодо телебачення і відеоігор? Якщо, з іншого боку, воно має рацію, можливо, Платон був правий щодо Гомера і Еврипіда?
01.09.10
 
І горобець у руці може мати велике значення
Люди часто ставляться до дуже високих ймовірностей зовсім по-іншому, ніж до визначеностей, хоча "раціональні" індивіди розглядали б їх як майже одне й те саме. Але дуже високі ймовірності часто відрізняються від визначеностей: перші, як правило, є похідними від розрахунків, актуальність чи валідність яких самі по собі є невизначеними. Самі підстави раціональності іноді є ірраціональними
01.09.10
 
День, коли померла невинність
Кінематографісти Bavaria Film відзняли в Україні фільм про чорнобильську ядерну катастрофу. Режисер Олександр Міндадзе дуже вчасно встиг відзніматися на українській натурі, з огляду на новий реакційний вітер, який повіяв Україною. Показ стрічки "Невинна субота" заплановано на весну наступного року, коли відзначатиметься двадцять п’ята річниця цієї супер-катастрофи.
01.09.10
 
"Націоналізм є найгіршою конституцією людини"
Чи може бути хороший націоналізм? Маріо Варґас Льйоса вважає, що в деяких пригноблених колонізаторами народів, які прагнуть звільнитися від окупанта, націоналізм має позитивне значення. Однак небезпека з’являється тоді, коли він перетворюється на ідеологію. Націоналізм означає насильство, упередження, викривлення цінностей. Хоча за деяких обставин він може репрезентувати лібертаріанські цінності. А саме такими є обставини, в яких минає життя першопрохідця в царині захисту людських прав Роджера Кейсмента – головного героя нового роману Льйоси "Мрія кельта"
01.09.10
 
Повернення до політики "зроби жебраком сусіда"
У риториці британських консерваторів, зокрема Девіда Кемерона, відчутні неомеркантилістські нотки. Найкращим ім’ям сучасного меркантилізму є доктрина "зроби жебраком свого сусіда". Дуже багато доказів того, що цей уряд застосовує її. Громадян Великобританії закликають проводити відпустки вдома. Форін-офіс розглядають як міністерство сприяння зовнішній торгівлі, і дипломати мають бути замінені бізнесменами. Оскільки уряд відмовився від використання фіскальної політики, щоб управляти попитом, а монетарної не досить, аби задовольнити його потреби, залишається тільки стимулювати експорт і гальмувати імпорт, щоб сприяти відновленню зростання
31.08.10
 
Екологічно коректне концептуальне ошуканство
Чимраз більше хитрих жевжиків намагаються поїздити, використовуючи квиток соціальних та екологічних гуру. Азартні гравці й прості авантюристи переконані, що мають добрий нюх для орієнтації в суспільстві, котре насправді охоче обдурює саме себе. Спокуса допомогти йому при цьому все ще залишається непереборною.
31.08.10
 
Моє цифрове життя
Хтось сказав, що Бог – це дезінформація, ще хтось – що то Google. Тільки Бог, як кажуть, усе знає, є всюди і його не видно. Google так само може все це! Нейропластична свідомість авторки, якій інтернет надає всебічну підтримку, зараз вважає, що Бог – це восьминіг, його звати Пауль. Це випливає з роликів на Youtube. У своїх неперервних пошуках Бога вона уподібнюється псові, має собаче життя. Google виробляє в ній собачу відданість: вона покірно біжить за своїм господарем із висолопленим язиком. На віддалі маячить божественна кістка, яку тримає господар, але він ніколи не випускає її з руки
31.08.10
 
Урок єни для юаня
Навіть якщо Китай погодиться дозволити юаню поцінуватися щодо долара, досвід відносин Японії й Америки доводить, що це заледве чи допоможе подолати величезний дефіцит торговельного балансу США, зокрема в торгівлі з Китаєм. Однаково буде величезний попит на китайську продукцію, оскільки американська промисловість не виробляє багатого з того, а, власне, імпортує. Для США було б ефективніше стимулювати власний експорт, зокрема, підтримувати невеликі компанії, які донедавна працювали виключно на внутрішній ринок, а також змушувати китайські компанії інвестувати у США, як це було колись із японськими підприємствами
30.08.10
 
Нові наддержави і міжнародне право
Можливе входження молодих наддержав у міжнародні центри прийняття рішень, як от Рада Безпеки ООН чи "Велика вісімка", могло б додати репрезентативності цим форумам, але не обов’язково пішло б на користь. У питаннях захисту демократії, людських прав, непоширення ядерної зброї, захисту довкілля, лібералізації торгівлі Китай, Індія, Південна Африка і Бразилія не є прихильниками міжнародної правової системи, що укладається вже кілька десятиліть. Основна відмінність між традиційними і молодими супердержавами полягає в ефективності, силі та політичній активності їх громадянських суспільств
30.08.10
 
Чому Європа є такою важливою для Росії
Китай і США, як стверджує Караганов, визначатимуть майбутнє. Росія та західні європейці тільки тоді, матимуть порівнювальні шанси, коли об’єднають свої зусилля у протистоянні з іншими центрами впливу. Такі прогнози робить декан факультету світової економіки та міжнародних відносин Московського державного університету, професор Сергій Караганов. "Якщо Росія не забажає співпрацювати з Європою, то вона приречена перетворитися на сировинний придаток Китаю", – стверджує він.
30.08.10
 
Чи може Україна мати історію?
Problems of Post-Communism,30.08.10
Немає нічого дивного, що українці пишуть власні історичні наративи, оскільки це типово для всіх народів нових незалежних країн. Така тенденція існує в усіх колишніх радянських республіках і екс-комуністичних країнах Східної Європи. Поява нових національних наративів неминуче спричинить тертя з наявними, домінантними чи навіть гегемонічними, навіть якщо всі наративи створені чесними істориками, які не мають абсолютно жодних ідеологічних чи політичних інтересів. І на запитання, чи може Україна мати історію, варто відповісти ствердно лише в контексті логічно сумісних неукраїнських історичних наративів, зокрема, російського та польського національних, єврейського бундівського і загалом західних
 
Про атеїзм Докінза: відповідь
The New York Times,27.08.10
Ричард Докінз не відповідає стандартам раціональності, яких вимагає така важлива тема, як релігія. Він цілком справедливо "пройшовся" по релігійних критиках еволюції за неадекватну поінформованість щодо науки, яку вони ставлять під сумнів. Але ті самі слова актуальні і для його власного ставлення до філософських проблем. Простого, відверто аматорського філософствування Докінза замало. Його докази слабкі, тому що він належно не враховує філософських дискусій, які підняли рівень роздумів про існування Бога значно вище від того, на якому оперує він
 
Свобода і реальність: відповідь
The New York Times,23.08.10
Передбачуваність – не ліпший індикатор відсутності свободи вибору, ніж непередбачуваність – індикатор її наявності. У давніх дебатах про свободу вибору і детермінізм другий завжди відігравав роль вихідної позиції, підґрунтя, завдяки якому слід здобути свободу вибору, якщо ми хочемо мати якусь захисну концепцію відповідальності. Свобода вибору не потребує "порятунку" від детермінізму, тому що ніколи не існувало жодної реальної загрози. Та якщо ми припускаємо існування детерміністичного всесвіту будь-якого типу, то ніби імпортуємо у своє мислення код кодів, модель реальності, яка не тільки фальшива, а й логічно неможлива
 
Плагіат не є великою моральною проблемою
The New York Times,20.08.10
Плагіат є ідеєю, що має сенс лише у межах певних специфічних професій та не є нормативним філософським поняттям, а тому дослідження його філософських основ не мають ніякого практичного інтересу або суті. Основа, на якій стоїть плагіат є прозаїчної і твердою – це грунт з дисциплінуючих практик та історій, які надали цим практикам сильного, навіть безсумнівного відчуття, яку роботу можна вважати належним чином зробленою і яку поведінку не можна толерувати. Щоденні дисциплінарні практики спираються не на філософські чи теоретичні основи, вони спираються на самих себе
 
Межі закодованого світу
The New York Times,19.08.10
Незважаючи на те, скільки людина завдячує природі свого теперішнього існування еволюційним силам, які вперше відкрив Дарвін, чи культурі, у якій вона виросла, чи хімічним речовинам, які впливають на процеси, що відбуваються у її мозку у будь-який даний момент, жодне з цього не впливає на її свободу. Віра в те, що емпіричне дослідження світу людиною та її власного мозку зможе колись знищити людську свободу, є помилковою. Людина є вільною тому, що ані наука, ані релігія, ніколи не зможуть з певністю сказати їй, яким буде її майбутнє і що вона повинна з ним робити
 
Ваш хід: лабіринт свободи вибору
The New York Times,18.08.10
Логіка показує, що за свої дії люди ніколи не можуть нести повну моральну відповідальність, проте вони й надалі відчувають себе абсолютно морально відповідальними за те, що вони роблять, відповідальними у той спосіб, в який вони могли б бути, якби якимсь чином створили себе. Єдиною можливою відповіддю на цю уявну суперечність є радше свідомість, власниками якої вони є і яка змушує їх відчувати відповідальність за себе
 
Якщо слова занепаднуть, що замінить їх? Це все, що в нас є
The Guardian,18.08.10
На знак пошани до видатного історика Тоні Джадта (2/01/1948 – 6/08/2010) The Guardian опублікувала один з його останніх есеїв: про цінність мови, яку він, будучи тяжко хворим ("в полоні нейрологічного розладу"), відчув дуже намацально.
 
Втрачено в процесі перекладу
Wall Street Journal Europe,05.08.10
Мови, якими говорять люди, не тільки відображають, а й формують думки, які ті хочуть висловити. Структури, які існують у людських мовах, впливають на те, як люди конструюють реальність, і допомагають їм бути розумними і складними створіннями. Досліджуючи, як мови та їхні носії різняться між собою, учені з’ясували, що людська природа також може радикально відрізнятися залежно від мови, якою спілкуються
 
Вийдіть з раю
Gazeta Wyborcza,04.08.10
Психоаналіз вчить людей, що вони мають примиритися з тим, ким вони є. Визнати, що вони ані не ідеальні чоловіки, ані не ідеальні дружини. Вони можуть тільки сподіватися, що їхній партнер або партнерка теж упокоряться із цим. Також вони мусять визнати, що їхні діти – не генії. Це важко, якщо любиш їх, що особливо проявляється, коли ті маленькі. Хитрість полягає в тому, щоб і у шлюбі, і у вихованні дитини залишити рай і припинити ідеалізувати
 
Океан вимирає першим
Gazeta Wyborcza,02.08.10
Подальше зростання концентрації двоокису вуглецю в атмосфері, який закачує в неї людина, масово спалюючи викопні види палива, означатиме зниження кількості фітопланктону. Це справжній парадокс, оскільки фітопланктон потребує CO2 для життя. Однак надлишок цього газу спричиняє вищу температуру не тільки повітря, а й океану. А цього фітопланктон уже не любить. Нині він виробляє половину атмосферного кисню, а отже, зменшення його обсягу створить проблеми не тільки для морського світу, а й для життя на суші
 
Чого нас вчать фундаменталісти
Gazeta Wyborcza,28.07.10
Радикальні неоатеїсти, такі як Гітченс чи Докінз, повторюють, що релігія – це повернення до праісторичних часів, це невігластво і зло. Проте ренесанс релігійного радикалізму – це радше продукт нашого часу. Люди, залишені позаду сучасним світом, використовують різні стратегії виживання, а однією з них є звернення до радикальної релігійності. Серед них і біднота у країнах Латинської Америки, що йде до церков п’ятдесятників, і палестинці в Газі, які вступають до ХАМАСу, і забезпечені американські протестанти – фундаменталізм не обов’язково пов’язаний із бідністю
 
ЗА ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ "ВІДРОДЖЕННЯ" Розробка та технічна підтримка: Остап Друль