Західна аналітична група

В Мюнхені почався новий розіграш
Gazeta Wyborcza	16.02.09
Головні актори показали, що для них важливе, хоча поки що не відкривають усіх карт. Німеччина хоче бути головним архітектором зближення між Вашингтоном і Москвою. Запевняють, що таке зближення є реальним. Америка анонсує Європі нову відкритість, готовність слухати і консультуватися з партнерами. Вашингтон протягає також руку й Іранові, мусульманським державам і Росії. Американські пріоритети – це роззброєння, боротьба з тероризмом, стримування ядерних програм держав, що хочуть кинути виклик Заходу. Одночасно Америка застерігає, що якщо її пропозиція буде відхилена, то вона й далі захищатиме свої цінності силою. Росія декларує готовність до розмови про роззброєння. Але її пропозиція США дуже обережна. Росіянам важливо, щоби перед закінчення старих договорів про обмеження ядерних озброєнь створити нові. Але одночасно Росія не забирає протесту щодо американських ракет ПРО в Польщі та Чехії. З тією лише різницею, що в ситуації економічного краху російські погрози розміщення нових ракет здаються, однак, винятково пропагандою. Так само як відмова від розміщення ракет у Калінінграді в рамках "жесту доброї волі". Не можна виходити з чогось, чого не почато. Польща і вся Центрально-Східна Європа після виборів у США опинилися в новій ситуації. Нас непокоїть, якою ціною буде досягнуто компромісу між Вашінгтоном і Росією. Чи цією ціною не буде відмова від ПРО і погляд крізь пальці на імперські амбіції Росії? Американський віце-президент Джо Байден запевняв у Мюнхені, що ні. Але його декларація продовження робіт із ПРО була надто загальною. Це звичайно краще, ніж відмова від проекту – як перед конференцією спекулював британський "Guardian" – але видно, що глобальні справи для нової американської адміністрації важливіші за регіональні дрібниці. Франція повертається до військових структур НАТО, але за ціну реального впливу на його форму. І одночасно остуджує наші надії. Для України і Грузії не буде пільгового тарифу. На практиці це означає поховання шансів на їхній швидкий вступ до НАТО. Бо ні розгромлена війною Грузія, ні занурена в хаос Україна не виконують сьогодні членських критеріїв. Щоб заблокувати їхні прагнення, зовсім не потрібно заперечення Росії. Дональд Туск у Мюнхені дуже інтелегентно вибрався з пасток ускладнюваної ситуації. Пригадав підставові цінності євроатлантичної співпраці. Проблема в тому, що визнаються їх усі, але кожен їх розуміє по-своєму. песимістичним. Розмова про нову безпеку буде довгою. Може багато чого трапитися. Україну і Грузію чекає важка робота. І вони далі мають шанс. Суть євроатлантичних цінностей полягає в тому, що якщо хтось їх визнає, то не можна закрити йому дверей. Отже, потрібно озброїтися терплячістю, зосередитися на добрій дипломатії, а також допомагати бажаючим наближатися до західних цінностей. Цьому, між іншим, служитиме вимислене Польщею союзне Східне Партнерство. Шкода, що дуже добрий виступ Туска в Мюнхені – через смерть поляка у Пакистані – не був зауважений у країні. Західні лідери, однак, почули голос Туска. Зараз час перейти від оголошень до самого розіграшу. Це не Польща буде його проводити, але участь у ньому варто брати. Так як у Мюнхені, де увага світу була зосереджена на великих, але не забракло і голосу Польщі. Автор: Marcin Wojciechowski Назва оригіналу: W Monachium zaczęła się nowa rozgrywka Джерело: Gazeta Wyborcza, 13.02.2009 Переклад: О.Д.