У суботу в Катовіце відбувся перший у Польщі шлюб у торговому центрі. Чи Вас це заскочило?
Grzegorz Makowski: Чув і не був заскочений. Я науково займаюся торговими центрами і знаю, що там діються різні дивні речі. Такий шлюб – це, може, нова подія в Польщі, але на світовому фоні – зовсім не сенсація. У торгових центрах відбуваються не тільки шлюби, але діють дошкільні заклади, ясла, веселі містечка, виступають політики. Це тільки черговий спосіб творення іміджу. Чую – біля катовіцького Silesia City Center є каплиця, отже, чекаю на церковний шлюб.
Тамтешній ксьондз не має нічого проти того, щоб прийняти подружню присягу в центрі торгового центру. Що з нами сталося, звідки це взялося?
Висловлю тезу, що ми є консумпційним народом. Працюємо, щоб наздогнати Захід, який так нам завжди подобався. Поляк хапається за кожну нагоду, щоб покращити життєвий стандарт і зберегти його – звідси весільна подорож і вмебльована спальня, які були додатком до шлюбу в Silesia. Ми прищеплюємо всі новинки. Ми маємо чимало торгових центрів, які є сучаснішими за американські, ми є найбільш "зацентровані" у своєму регіоні Європи. Поляки створені для консумпційної культури.
Завжди такими були?
Може, поволі ставали після "Big Brother", "Танців на льоду", "Ідолу" і всіх цих програм, в яких можна продатися. Люді від цього плюються, але дивляться. Плюються від торгових центрів, але до них йдуть. Поляки працелюбні, але парадоксально ледачі в дозвіллі. Тому у нас є так мало позаурядових організацій, тому така низька фреквенція на виборах. Небагато нам хочеться. А найлегше йти до торгового центру.
То що ще буде після цього шлюбу?
Басейн, сауна, терми, а, може, шлюбна ніч? Не думаю, що похорони, хоча оголошено, що в цій каплиці в Silesia літургія має відправлятися по повній програмі. Але я думаю, що як раніше був несамовитий бум на торгові центри, так само зараз наступить криза. Як у Штатах, де є вже категорія духовних центрів. Було забагато торгової площі по відношенні до фінансових можливостей клієнтів. Деякі, щоб не збанкрутувати, перетворюються в центри місцевої громадськості. Зрештою, такою була первинна ідея shopping malls – щоб люди, окрім покупок, могли зробити щось для публічного добра. Шкода, що Польща не користується з цього американського уроку.
Silesia заснувала лижну школу для бідних дітей, був збір грошей, примірювання костюмів, спорядження...
Не йдеться про одноразові акції, які мають чисто іміджевий характер.
Неурядова організація з Кракова хоче влаштувати в торговому центрі середовищну світлицю для дітей з патологічних сімей.
Це цікава ініціатива, але повірю, що реальна, коли її побачу. Зазвичай торговий центр хоче бути рідним місцем для людей добре влаштованих, а тут поблизу якась важка молодь, яка, мабуть, приходить до центру проституюватися. Торгові центри акцептують тільки дії, однозначно позитивні для іміджу.
У Silesia можна було рекламувати адоптацію тварин і протестувати проти транспортування коней на забій, але коли екологи влаштували флеш-моб [happening] під магазином із хутром, то їх вивели силою. Що повинен торговий центр дозволити людям?
Я не кажу, щоб, наприклад, погоджувалися на жебрацтво. Але чому ж немає в центрах вуличних музикантів, а охоронці виявляють посилену увагу до старших гірше вдягнутих осіб, які не пасують ідеалові споживача? Чому не можна роздавати листівки без спеціальної згоди, фотографувати без страху перед тим, щоб наразитися на охорону? Хай керівник центру віддасть простір людям, виділить лавочки, віддалені від крамничного шуму, щоб можна було почитати книжку. Хай виділить місце для графіттярів, щоб могли відірватися. Може організувати дискусію про те, що діється в самоврядуванні чи про волонтерство.
Але який волонтер, графіттяр чи вуличний музикант буде там купувати? Як люди зачитаються, то також нічого не куплять. Чому це повинне виплачуватися торговому центру? Про шлюб розтрубили всі ЗМІ, а про лижну школу для бідних дітей – тільки "Gazeta Wyborcza".
Мабуть, скоро це буде єдиним виходом. Я думаю, що керівники почнуться до того схилятися. Без зміни постави до цього не буде в центрах людей, ані торгівлі.
Гжегош Маковскі [Grzegorz Makowski] – соціолог в Інституті публічних справ, автор книжки "Храм споживання. Генезис і суспільне значення торгового центру" ["Świątynia konsumpcji. Geneza i społeczne znaczenie centrum handlowego"], викладає консумпційну культуру у варшавському вузі Collegium Civitas
Розмовляла Малгожата Госьлінська
Назва оригіналу: Pogrzeb w Silesii czy pogrzeb Silesii?
Джерело: Gazeta Wyborcza, 19.02.2009
Переклад: О.Д. |