Західна аналітична група

Сокира Айнштайна
Gazeta Wyborcza	24.02.09
"Технічний прогрес – це сокира в руках психопата". Це сказав фахівець. Називався Альберт Айнштайн. Перебільшення? Зовсім ні, Айнштайн був дійсно занепокоєний. Маємо таку планету, яку маємо, невелику, але іншої наразі не буде. Вона повна загроз зі всіх сторін. І на це не маємо ради. Технічний прогрес спричинився до того, що життя на нашій планеті стає легшим, але й ризикованішим. Сокири затримати не вдасться. А оскільки нульового ризику, як відомо, не існує, то варто запитати, який існує. Питання настільки важливе, що потрібно було встановити нову галузь науки. Називається така галузь дивно – кіндика. Це термін, який походить від старогрецького "kindunos" [κίνδῡνος] (небезпечний). Придумали його французи в Сорбоні у 1987 р., пропагуючи таким чином науку про загрози, тобто дослідження ризику. Два виключно ризиковані рандеву спонукали мене шукати підмоги в "kindunos". По-перше – зіткнення двох телекомунікаційних сателітів на навколоземній орбіті. Це був найбільш значний такого роду випадок від початку космічної ери. Зіткнення сталося над Сибіром, на висоті 805 км. Зустріч видалась дещо грубуватою, бо нічого з них не залишилося, американський комерційний сателіт Ірідіум, запущений у 1997 р., і російський сателіт, введений на орбіту на чотири роки раніше. Ірідіум важив 560 кг, а російський сателіт майже тонну. Дрібниця, можна сказати. Що на це "kindunos"? Досліджує. З цього рандеву на вищому рівні виникли ж бо дві великі хмари уламків, невідомо, однак, наскільки чисельні та наскільки великі. Експерти ще не знають, що з цього для нас випливає. Чи так мала б виглядати "сокира Айнштайна"? І що б із того вийшло у розпал холодної війни. Випадок, цей безвідмовний кумпель журналістів, спричинив так, що друге "око в око" сталося якраз навпаки, аніж в космосі, бо під водою. Преса саме виявила, що на початку лютого в Атлантиці зіткнулися не сателіти, а підводні човни Великобританії і Франції, обидва з атомним приводом – HMS "Vanguard" і "Le Triomphant". Обидві з такими гордими назвами були пошкоджені у процесі колізії, але – постукайте по дереву – не дійшло до аварії реакторів, ані – знову постукайте, – до витоку ядерного палива. Обидва мастодонти належать до найновішого покоління, оснащені всім, що технологія придумала. Поза, як видно, антидоту на їх сліпоту, в цьому випадку глухоту. Зіткнення під водою було визначене як "короткий контакт". Коротка сокира, але термоядерна. Що каже кіндика? Пригадується, що "Челленджер" і "Колумбія", конкорд і "Курськ" були катастрофами і що дві найновіші пригоди, в космосі та під водою, не є, на щастя, катастрофою, хоча могли стати. І що є застереженням. Що живучи, ми щоденно ризикуємо. І що людство не повинно боятися поступу науки, боятися повинно людських помилок, легковажності та браку відчуття відповідальності за її застосування. Адже відомо, що техніка і наука можуть служити і добру, і злу, і що бувають ситуації, коли, не ризикуючи, ми ризикуємо значно більше. Китайський філософ Лао Цзи жив і навчав між 570 і 490 р. н.е. Його формула пасує і до наших часів: "Той, хто винайшов корабель, – сказав Лао, – винайшов також і жертви корабельної аварії". Автор: Леопольд Унгер Джерело: Topór Einsteina Джерело: Gazeta Wyborcza, 24.02.2009 Переклад: О.Д.