Західна аналітична група

аналітика

медіа-дискурси

науковий серфінг

Справедлива мова
Орест Друль	31.03.08
Питання мови для заангажованих у цю проблему є, фактично, питанням справедливості. Точніше справедливої рівності. Незангажовані, як показує, скажімо, дискусія після відомого рішення Конституційного Суду щодо дублювання фільмів, до кінця цього не усвідомлюють, тому оперують економічними категоріями. Справедливість же – категорія морально-етична, і у цьому полі критерій ціни (для заангажованих, повторюю) виглядає не цілком пристойно, а може, навіть цілком непристойно. Тому варто проаналізувати мовну проблему саме в ракурсі категорії справедливості

Україна в обороні нового світового порядку
Тарас Возняк	27.03.08
Військо має перейнятися духом первинності прав людини. Це, звичайно, ламає стереотипи, які формувалися в епоху розквіту і конкуренції на світовій арені національних держав. Для національно-державницького мислення пріоритет прав людини над внутрішніми законами держави чи народними звичаями (які, до речі, бувають і доволі звірськими) є певним парадоксом. Тому на наших очах відбувається реформування військової справи на засадах громадянського суспільства для якого права людини є наріжним каменем

Збіґнєв Бжезинський про перспективи американської зовнішньої політики
Ігор Чорновол	26.03.08
25 березня 2008 року професор Збіґнєв Бжезинський виступив у Колумбійському університеті із відкритою лекцією "Американська зовнішня політика після 2008 року". Знаменитий учений основними тенденціями сучасності назвав глобальне політичне пробудження, масову глобальну нерівність різних народів і той факт, що тепер технічно "легше" винищити людей, ніж управляти ними, а основний фокус потенційного світового конфлікту визначив як "глобальну балканізацію" Євразії. На десерт йому у фігуральному й дослівному сенсі довелося відбиватися від агресивного нью-йоркського студентства

Конституція II Республіки в Україні?
Олександр Сушинський	25.03.08
Поширеною, проте хибною, є думка про те, що держава має підтримувати громадянські інституції, ЗМІ, вчених, мистців, які візьмуть участь у пошуку нової ідеології та у просвітницькому русі. На наш погляд, науковці та політики зобов’язані пропонувати і в легітимний спосіб нав’язувати суспільству програми соціального розвитку та досконалі системи гарантій демократії й верховенства права. Інакше кажучи, формувати компетентного суб’єкта суспільних відносин, насамперед, виборця. Адже некомпетентність виборця є чинником деградуючого вибору

Політика як мистецтво, цирк і шанс
Володимир Цибулько	24.03.08
"Український управлінський чи політичний клас просто не знає, що робити з тою гуманітарною сферою, він не знає способу її застосування і відхрещується від неї, як тільки може. Є мабуть єдиний крупний політик із українців – це президент, – який прагне українську гуманітарну парадигму експлуатувати з певною метою, з метою побудови модерної нації". У Всесвітній день поезії провідний український поет, невтомний арт-менеджер і знаний політик розмовляє з Андрієм Павлишином про політичний цирк, локальні вибори та глобальний шанс України

Франція після муніципальних виборів
Іванка Піняк	21.03.08
9 і 16 березня у Франції відбулися два тури муніципальних і кантональних виборів. Зважаючи на традиційний і значний поділ Франції на "правих" і "лівих", боротьба між головними політичними партіями особливо запекла, а її наслідки важливі для обох таборів. Результати муніципальних виборів є своєрідним лакмусовим папірцем популярності кожної політичної сили

Євро-2012 дедалі ближче: випадок Львова
Олег Бас	19.03.08
Позитивне рішення щодо України як господині Євро-2012 – це шанс показати себе, зробити щось вагоме, і тепер усе залежить від українців. Я вірю, що Євро-2012 у Львові вдасться. Проте це не станеться само собою. Вже зараз оголилися больові точки, на які варто зважити особливо ретельно. Львів – унікальне місто зі специфічною організацією урбанного простору, значною кількістю історичних пам’яток, усіма болячками типової пострадянської інфраструктури, а водночас гострим браком вільних площ для подальшого розвитку

Сексизм у політиці: український випадок
Оксана Кісь	18.03.08
Українські політики, виховані переважно у совєцькій гуманітарній парадигмі, навіть не усвідомлюють, що ображають чи дискримінують інших людей, вдаючись до архаїчних і некоректних способів мовлення про дійсність. Приклад зваженості та відданості сучасним цивілізаційним вартостям мав би демонструвати президент. Проте Віктор Ющенко також грішить сексизмом, що намагаються пояснити керівникові України авторки "Відкритого листа" з нагоди чергового привітання зі святом міжнародної солідарності жінок

Битва за газ у Гарварді
Ігор Чорновол	14.03.08
Україна залишається в полі прискіпливого погляду провідних міжнародних аналітиків – тепер уже як "case study" в контексті перспективи світової домінації Росії. Серед іншого, про це свідчить конференція в Гарвардському університеті, яка відбулася 7-8 березня в Кембриджі і яку організували Гарвардський інститут українських студій та Дейвісівський Центр російських і євразійських студій. Висновок невтішний: передовсім завдяки непрозорості свого енергетичного сектору Україна залишається однією з найбільш корумпованих держав Європи, а водночас найбільш промовистим прикладом вжитку Росією своєї енергетичної зброї

Церкви горять в незалежній Україні, або Безкарність вандалів
Оксана Бойко	13.03.08
В Україні склалася критична ситуація зі станом і збереженням пам’яток культурної спадщини. За роки незалежності так і не створено чіткої пам’яткоохоронної вертикалі. Практично в усіх областях України відсутні дієздатні органи охорони пам’яток. Причина блокування справи – гострий брак компетентних й ініціативних людей. Непотизм і профанство правлять бал на згарищах старовинних дерев’яних церков – однієї з опор національної культурної ідентичності. Натомість краєвид Західної України мов грибами всіяний позбавленими смаку новими "теремками" у стилі а ля рюс

Чи варто судити за "мову ненависті"
Андрій Павлишин	12.03.08
Наслідки голосування у парламенті законопроекту про криміналізацію публічного заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні як факту геноциду важко передбачити. Цей закон лише упорядковує правове поле, адже основне рішення було прийняте Верховною Радою у 2006 році. Тепер партія регіонів не у владі, отож вона готова до будь-якої обструкції. Натомість "литвинівці" матимуть нагоду продемонструвати саме відданість принципам, адже вони партія селянського електорату, і зневажити пам’ять мільйонів замучених селян – це розписатися у нещирості й цинізмі

Як пояснити потребу євроатлантичної інтеграції: актуальні міркування з болгарським досвідом у тлі
Володимир Горбач	11.03.08
Враховуючи особливості поточного моменту, в сучасній Україні буде замало провести суто інформаційну кампанію про НАТО, оскільки суспільство, внутрішньо поляризоване за шкалою "свої-чужі", в регіональному контексті не зможе однаково сприйняти ту чи іншу інформацію про Північноатлантичний альянс. Тому замовником і виконавцем тут мають бути не держава чи політичні сили, а структури громадянського суспільства. Натомість завданням українських олігархів, які контролюють політикум і ЗМІ, є досягнути домовленості й усвідомити власний діловий і поличний інтерес від інтеграційних процесів

Міфи зовнішнього незалежного оцінювання і корупційні пастки для влади
Олександр Сушинський	07.03.08
Необхідною конституційною умовою для здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах є конкурс. Якраз конкурс, а для "радянської" людини це рівнозначно "дефіциту", є чинником корисливого інтересу, який породжує корупцію та хабарництво. Три міфи про панацею зовнішнього незалежного тестування і висновок – чинне законодавство, зокрема Умови прийому не усувають, а утворюють умови для корисливих зловживань у організації та проведенні прийому до ВНЗ України

Чого хочуть вільні профспілки
Андрій Соколов	06.03.08
Місія профспілок полягає у тому, щоб творити громадянське суспільство. Адже без них таке суспільство неможливе, бо увесь соціальний сегмент залишиться незаангажованим, у ньому не буде конкуренції, а відтак повноцінних горизонтальних зв’язків. Громадянське суспільство – це не лише свобода слова, думки чи політичних партій, але й право людей найманої праці відстояти свої соціальні права

Групова динаміка українського суспільства Частина перша
Роман Кечур	05.03.08
Базових (архаїчних) позицій лише три, і якщо еліта цього не зрозуміє, то суспільство там і залишиться. Отже, актуально перебуваючи в позиції боротьби і втечі, українське суспільство може залишатися там багато років (протагоністів безкомпромісного взаємопоборювання вистачає, рівно як тем протистояння – Росія, НАТО, газ, Америка, ОУН-УПА, конфесії тощо). Більше того, ця позиція є вигідною для експлуатації як для влади, так і опозиції, проста у використанні (навіть сільські піар-агенства нею успішно оволоділи). Але розвитку цього сценарію протидіють два фактори: суспільний страх реального розколу (зі всіма наслідками) і згадуваний брак відповідної валентності у лідера

Жіночі стратегії в українській політиці Частина третя
Оксана Кісь	04.03.08
Юлія Тимошенко усвідомлює, що традиційно-орієнтовані жінки є недієздатними у політиці. З іншого ж боку, вона демонструє віртуозне володіння різноманітними стереотипними образами фемінності. Схоже, для неї це лише ролі, які вона цілком свідомо виконує у мега-перформансі під назвою "український політикум". Вона лише імітує жіночність, мімікруючи під суспільство, яке цього очікує. Вона вміло використовує увесь жіночий "арсенал", за допомогою якого перемагає, бере у полон, обеззброює ворогів та вербує нових союзників. Цікаво, як далеко може вона зайти у цій грі?

Фортеця. Ворота в Шенген
Ярина Боренько	03.03.08
Після розширення Шенгенської зони Україна стає зовнішнім оборонним валом фортеці Європи. Нелегальна міграція торкатиметься нас дедалі відчутніше, тут осідатиме дедалі більше тих, кого ми не бажаємо бачити так само, як Європа не бажає бачити нас. При посиленій охороні морських кордонів на півдні багато нелегалів спробують дістатися Європи через Балкани та Східну Європу – це добре усвідомлюють європейські політики. А природа української політики така, що багато питань застануть нас зненацька. Принаймні, серйозних політичних дискусій з приводу міграційної політики у нас не було і поки що не передбачається. Отож, поговоримо про Канари.

Олександр Сушинський

Орест Друль

Роман Кечур

Адріан Каратницький

Андрій Квятковський

Андрій Павлишин

Андрій Соколов

Андрій Юраш

Антін Борковський

Антон Олійник

Бесік Цередіані

Богдан Панкевич

Валентин Стецюк

Вацлав Гавел

Віталій Єлісєєв

Віталій Загайний

Володимир Горбач

Володимир Єшкілєв

Володимир Кондзьолка

Володимир Подгорнов

Володимир Турчиновський

Володимир Цибулько

Галя Койнаш

Георгій Почепцов

Ґергард Сімон

Ґжеґож Ґромадзький

Дмитро Шевчук

Євген Захаров

Євген Ланюк

Євген Пущик

Жан Валін

Збіґнєв Бжезинський

Зеновій Мазурик

Іван Юзич

Іванка Піняк

Ігор Заєць

Ігор Лильо

Ігор Марков

Ігор Прокоф’єв

Ігор Чорновол

Лінас Лінкявічус

Любко Петренко

Маріанна Сороневич

Марцін Войцеховський

Микола Рябчук

Микола Томенко

Мирослав Маринович

Наталя Дульнева

Оксана Бойко

Оксана Кісь

Олег Бас

Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо

Олександр Мотиль

Олександр Сушко

Олексій Антипович

Олексій Толкачов

Ольга Калита

Ольга Ровенчак, Вікторія Володько

Орест Друль, Роман Кечур

Петрас Ауштрявічус

Петро Олійник

Райнер Лінднер

Роман Мацюк

Світлана Марінцова

Сергій Шебеліст

Стефан Величенко

Тарас Возняк

Тарас Колтик

Тарас Кузьо

Тарас Плахтій

Тарас Радь

Тарас Стецьків

Юлія Мединська

Юрій Андрухович

Юрій Рашкевич

Ярина Боренько

Ярослав Грицак

Ярослав Рущишин

Ярослав Сватко

ЗА ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ "ВІДРОДЖЕННЯ"

Розробка та технічна підтримка: Остап Друль