Західна аналітична група

аналітика

медіа-дискурси

науковий серфінг

Газетний погром
Галя Койнаш	28.08.08
Чутки розносять із злими намірами чи через необережність, заради яскравого заголовка, гучної сенсації, кращого рейтингу, чи ще чогось. А вже ці чутки ширять мікроби ворожнечі, недовіри та ненависті. Через анонімність заразу практично неможливо виявити. Я б наполегливо просила журналістів й редакції будь-яких видань ретельніше поводитися з інформацією, адже уникати чуми зобов’язані ми усі

Newspaper pogrom
Галя Койнаш	28.08.08
They say that rumours fly. That does happen, but more often than not they are spread, with ill-intent or through carelessness, for the sake of an eye-catching headline, sensation, improved ratings, etc. They spread microbes, infecting with enmity, distrust and hatred. Through anonymity it is virtually impossible to track down the source of the infection. I would strongly urge journalists and the editorial boards of all publications to be more careful and professional: we are all responsible for avoiding infection

Нью-Йорк зблизька: "Українське село"
Ігор Чорновол	27.08.08
Самі себе українські емігранти поділяють на чотири міграційні хвилі. Перша – до 1914 року, друга – міжвоєнного часу, третя – після Другої світової війни, четверта – сучасна. Оскільки кожна хвиля уособлювала певні культурно-політичні особливості притаманної їй доби, це сприяло певному розмежуванню, ба навіть тертям між ними. Тепер провід усіх українських громадських установ, за незначним винятком, перебуває в руках "третьої хвилі". Але позаяк це люди похилого віку, майбутнє їхніх установ викликає сумніви

Інформаційна та "гаряча" війна – зміна пріоритетів
Ярослав Сватко	26.08.08
Зараз ситуація на українському інформаційному фронті дуже сприятлива для зміни значної частини громадської думки щодо НАТО, але як завжди, все впирається в невміння та небажання українського політикуму, об’єднаного в урядову коаліцію, докласти спільних зусиль. Кон’юнктурне бажання здобути більше голосів на наступних виборах, параноїдальні підозри, що позиція національного інтересу – це спроба союзників-конкурентів "підставити" їх політичну силу – ось фактори, які гальмують роботу в напрямку просування до НАТО. А війна на порозі... Добре, якщо тільки інтернетна

Кінець української "багатовекторності"?
Микола Рябчук	25.08.08
Партія регіонів стоїть перед вибором: чи шукати консенсусу з західниками і поступово витягувати країну з євразійсько-есендешного баговиння, а чи вступати в змагання з ватажками крайньо лівих та православно-слов’янських за почесну роль генерал-губернаторів у кількох малоросійських провінціях? Може, хтось і дослужиться – хоча, правду кажучи, у Росії чимало й своїх кандидатів, у тому числі й на -енко-єнко, і на -чук, і на -ович, і, звичайно, на -ов та -етов

Провокація – Прострація – Окупація
Володимир Горбач	20.08.08
Кавказька криза поділила нас на тих, хто зрозумів, що сталося, і тих, хто думає, що нічого особливого не сталося взагалі. Нас поділило відношення до Росії. Абстрактної Росії – іміджу, сформованого у нашій уяві конкретними російськими діячами. Гравітаційні впливи такої Росії в Українському Світі (альтернатива "Русского міра") – домінуючі. Причому, як сила тяжіння, так і сила відштовхування, які зараз переживаються як відчуття загрози одними та тяга віддатися в полон – іншими

Новини з чужих слів
Галя Койнаш	18.08.08
Треба бути реалістами. Є певні глядачі, які вмикають саме той телеканал, що підтвердить звиклі для них думки й не буде їх бентежити. Таких людей завжди багато, й які би ми не наводили інші аргументи, альтернативні думки – жодного ефекту не буде: просто перемкнуться на інший канал. Більше непокоїть те, що вони прекрасно знають (та й ми всі знаємо), на які канали можна переключатися, які газети можна читати, щоб не чути або читати неприємних поглядів. Але є й величезна кількість людей, що не знають апріорі, хто правий, хто ні

Second-hand News
Галя Койнаш	18.08.08
The conflict between Georgia and Russia showed the world that the worryingly militant rhetoric from Russia was much more than mere rhetoric. Suggestions are increasingly being voiced that none of it was unexpected; that Russia had planned it beforehand and cleverly provoked Georgia. Be that as it may, and regardless of our assessment of Georgia’s actions, the undisguised dismay and sense of desperate powerlessness as Russian forces invaded another country’s territory will stay with many of us for a very long time

Нью-Йорк зблизька. Рецесія
Ігор Чорновол	15.08.08
Цього року ми стали свідками найбільшого, починаючи від кризи 1998 р., стрибка цін в Україні. Недруги Юлії Тимошенко хором звинувачують у цьому "Юліну тисячу" і взагалі збільшення зарплат та різноманітних соціальних виплат. Натомість фахові економісти стверджують інше: насправді стрімке зростання цін в Україні є наслідком глобалізації світової економіки, змін у США передовсім

Місія міського голови
Олександр Сушинський	14.08.08
Існують різні моделі місцевого самоврядування, в яких інститут "міського голови" здебільшого трактується як "посада". Ми ж будемо притримуватися такого: місцеве самоврядування є відповідальним здійсненням громадівської влади як виду публічної влади шляхом структурування на суспільно значущі функції, що здійснюються відповідною інституційною структурою – громадою безпосередньо і через легалізовані нею (громадою) органи: главу, раду та виконавчі органи територіальної громади

For the global politics, 8/8 will mean the same as 9/11
Володимир Горбач	13.08.08
What happened in Georgia and what is going on there at the moment will have irreversible consequences for the entire system of international relations. These consequences will be as global as those after terrorist attack on US of 11 September 2001. As of yesterday, the world went too far to be able to come back and restore the status quo in the global politics. Russian invasion in Transcaucasia may end only with reformatting of international relations. We are witnessing restoration of the Cold War atmosphere and principles when superpowers ignore sovereignty of slammer states

8/8 матиме значення для світової політики як 9/11
Володимир Горбач	12.08.08
Так званий "грузино-осетинський" (насправді – російсько-грузинський) конфлікт є серйозним ризиком і викликом для України. З двох причин: зовнішньої та внутрішньої. Якщо російською метою грузинської війни є недопущення Грузії та України в НАТО шляхом залякування своїх європейських союзників, передусім Німеччини, то на це може бути асиметрична відповідь – двостороннє українсько-американське військово-політичне співробітництво, що зовсім не вкладається у російську картину світу

Україна – наступна?
Олександр Сушко	12.08.08
Росія розпочала в Грузії війну за встановлення нового світового порядку. Грузія – це перший етап, але водночас і "пробна куля". Демократичному світові кинуто виклик, не менш небезпечний, аніж політичний іслам. Росіян цілеспрямовано готують до війни з Україною. Принаймні неформально слід визнати, що 8 серпня 2008 року потенційний противник самовизначився, голосно назвав себе і продемонстрував інструментарій власної дії. Було б недалекоглядно ігнорувати цей сигнал, попри всі сентименти "братнього народу"

Перші уроки грузинської кризи для України
Тарас Возняк	11.08.08
Події в Грузії мали б зірвати чи не кожного притомного українського політика (якщо такі є) із лежаків у Гурзуфі чи Майорці, настільки різкий запах пороху повіяв над Україною. Однак ліниве плем’я кишенькових злодіїв, яке править сьогодні Україною, не здатне ні осмислити те, що відбувається, а тим більше якось адекватно на це зреагувати. Де Рада національної безпеки та оборони, коли розпинають нашого найближчого і чи не єдиного союзника? Де держава як така?

Незрозумілий Голокост
Ярослав Грицак	08.08.08
Українцям буде важко визнати, що їхні предки у час війни були не лише жертвами, але й злочинцями. Хоча би тому, що вони сильно поділені у ставленні до Другої світової війни, й визнання вини одною групою – скажімо "помаранчевими", – може виглядати не як ознака її моральної сили, а як політична капітуляція перед їхніми супротивниками, "біло-голубими" і "червоними". Історики повинні, однак, працювати понад партійними поділами. З цієї причини вважаю своїм обов’язком, заким почнеться дискусія, познайомити українського читача зі збіркою Іштвана Деака – одною з найінтелігентніших книжок, які мені доводилося читати за останні декілька років про Голокост. Ця книжка ще раз переконала мене, що жодну, навіть найконтроверсійнішу, історію не можна писати з позиції "або-або". Завжди залишається місце для точки зору, котра творить поле для понадпартійного зрозуміння і порозуміння, – а разом із тим полегшує визнання національної вини.

Без фальшивих нот
Галя Койнаш	05.08.08
У Криму на шпальтах масових друкованих видань триває полеміка, яку ведуть некоректними засобами – для характеристики становища у 2008 році використовують цитати майже десятирічної давності або вирвані з контексту анонімні твердження, щодо опонентів із Меджлісу кримськотатарського народу використовують етнічні стереотипи, неправду й пересмикування, що цілком дискредитує подібну публіцистику, натомість не дає змоги дізнатися про реальну ситуацію

Олександр Сушинський

Орест Друль

Роман Кечур

Адріан Каратницький

Андрій Квятковський

Андрій Павлишин

Андрій Соколов

Андрій Юраш

Антін Борковський

Антон Олійник

Бесік Цередіані

Богдан Панкевич

Валентин Стецюк

Вацлав Гавел

Віталій Єлісєєв

Віталій Загайний

Володимир Горбач

Володимир Єшкілєв

Володимир Кондзьолка

Володимир Подгорнов

Володимир Турчиновський

Володимир Цибулько

Галя Койнаш

Георгій Почепцов

Ґергард Сімон

Ґжеґож Ґромадзький

Дмитро Шевчук

Євген Захаров

Євген Ланюк

Євген Пущик

Жан Валін

Збіґнєв Бжезинський

Зеновій Мазурик

Іван Юзич

Іванка Піняк

Ігор Заєць

Ігор Лильо

Ігор Марков

Ігор Прокоф’єв

Ігор Чорновол

Лінас Лінкявічус

Любко Петренко

Маріанна Сороневич

Марцін Войцеховський

Микола Рябчук

Микола Томенко

Мирослав Маринович

Наталя Дульнева

Оксана Бойко

Оксана Кісь

Олег Бас

Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо

Олександр Мотиль

Олександр Сушко

Олексій Антипович

Олексій Толкачов

Ольга Калита

Ольга Ровенчак, Вікторія Володько

Орест Друль, Роман Кечур

Петрас Ауштрявічус

Петро Олійник

Райнер Лінднер

Роман Мацюк

Світлана Марінцова

Сергій Шебеліст

Стефан Величенко

Тарас Возняк

Тарас Колтик

Тарас Кузьо

Тарас Плахтій

Тарас Радь

Тарас Стецьків

Юлія Мединська

Юрій Андрухович

Юрій Рашкевич

Ярина Боренько

Ярослав Грицак

Ярослав Рущишин

Ярослав Сватко

ЗА ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ "ВІДРОДЖЕННЯ"

Розробка та технічна підтримка: Остап Друль