західна аналітична група	автори	пошук		головна
аналітика	медіа-дискурси	науковий серфінг		opinia studio
Брак реформ в Україні дискредитує проукраїнські зусилля Польщі в ЄУ та НАТО Ґжеґож Ґромадзький 30.09.08 Варто пам’ятати, що ЄУ, в якій колись опиниться Україна, не буде ЄУ взірця "27 плюс Україна" – це вже буде "ЄУ сорока членів". І для європейських прихильників вступу України в ЄУ настає складний момент переконання решти партнерів по ЄУ у тому, що "ЄУ сорока членів" таки зможе діяти. Натомість, Європа досі не має певності щодо успіху реформи навіть Європейської Унії формату "тридцять плюс". Саме цим зумовлене прохолодне ставлення Німеччини та Франції до близької перспективи членства України   Теорія фронтиру II Ігор Чорновол 26.09.08 Блискучим продовжувачем концепції Ф.Тернера став американський сінолог О.Латтімор. Якщо у першого фронтир – це поселення колоністів, марш англосаксонських протестантів на "порожні землі", тріумф цивілізації над варварством, то у другого – зона взаємодії різних культур. О.Латтімор, самоук і "напівкитаєць" за вихованням, був позбавлений забобонів про вищість англосаксонських цивілізаційних зразків і постійно наголошував на соціальній продуктивності мультикультурної взаємодії. Тому він вважав ідеальним фронтиром Монголію й проводив слушні паралелі китайських фронтирів зі стародавніми цивілізаціями, середньовічними суспільствами Європи, ранньомодерної Північної Америки, Росії, Туреччини, України   Коли система зависає, її перезавантажують Тарас Стецьків 25.09.08 Якщо зараз на кожних виборах народ укладає з владою суспільний договір про те, як нам жити далі, а способи контролю за виконанням цієї угоди влада вибудовує сама, то ідея Конституційної Асамблеї полягає у тому, що громадяни між собою укладають суспільний договір про те, яка їм потрібна влада і яка відповідальність потрібна для влади, щоби вона ефективно функціонувала. Вимоги до "батьків-засновників" – аполітичність і фаховість; плюс заборона протягом десяти років брати участь у будь-якій гілці влади: законодавчій, виконавчій чи судовій   "Росії варто пам’ятати про її залежність від України" Райнер Лінднер 24.09.08 Позиція Німеччини на самміті в Бухаресті насправді була заснована винятково на політичній ситуації в Україні. Якби ми тоді сказали, давайте сьогодні ж підпишемо MAP, тоді, повірте, український парламент з тієї миті більше б не працював. Він вже й напередодні не працював. У Бухаресті була реакція на внутрішньополітичні проблеми нестабільності України. У мене великі питання і до НАТО, тому що там знають про низьку підтримку українського населення в питанні приєднання до Союзу. Було упущено багато років, коли можна було інтенсивно діяти   Україна може втратити статус головної країни-транзитера російських енергоносіїв Ігор Прокоф’єв 24.09.08 Найближчими роками роль України, як країни-транзитера російських енергоносіїв знизиться. Росія має намір розширювати мережу своїх газо- і нафтогонів новими шляхами, зокрема й поза межами України. Водночас Україна може зберегти статус провідної транзитної країни, але події можуть розвиватися й так, що вже через 5-10 років – а це нікчемний термін для великих енергетичних проектів – територією цієї країни буде транспортуватися лише порівняно незначна частка російських енергоносіїв   Від параолімпійських ігор до національної ідеї Валентин Стецюк 23.09.08 Сучасні українці - молода державна нація, яка поки що формується. Ми переповнені ентузіазмом і амбіціями і хочемо створити державу, яка стане на один рівень з провідними країнами. Перспективним є розвиток у гуманітарній сфері на новій технологічній та інструментальній базі, спрямований на забезпеченні морального і фізичного здоров’я людей. Це буде відповідати національним рисам українців. Різне політичне минуле окремих частин України надасть її існуванню більшої динамічності, порятує від закостенніня, а спільна національна ідея забезпечать системний прогрес у розвитку держави.   Plus ca change, plus ce le meme chose? Галя Койнаш 23.09.08 Будь-яка дискусія про Україну в пост-8-ому серпня світі неминуче починається з "питання Криму". В газеті "Ле Монд" з’явився текст з-під пера французького "письменника та документаліста" Михаеля Празана. Позиція автора гранично ясна: мотиви Росії чисті, й вона не втрутиться, як би не благали про допомогу кримчани у своєму прагненні до самовідокремлення   Про шпигунські ігри і політичну модернізацію Східної Європи Ярослав Грицак 21.09.08 Книжка американського історика Тімоті Снайдера Снайдера про Генрика Юзевського – польського митця й уродженця Києва, який з наказу Пілсудського став воєводою Волині й провадив там ліберальний т.зв.«волинський експеримент» вийшла три роки тому, але досі вона залишається невідомою в Україні. Що, безумовно, шкода. Зараз годі всерйоз дискутувати всерйоз про голодомор, спадок комунізму та роль націоналізму в Україні, не прочитавши цієї роботи. Але не тільки. Читаючи її, краще розумієш причини слабкості сучасного ліберального проекту у Східній Європі.   Гуманітарне становище в Грузії після агресії Росії Бесік Цередіані 18.09.08 Заступник міністра у справах біженців і розселення Грузії вважає, що країна зуміла дати собі раду з біженцями в перші тижні війни – ніхто не загинув від холоду й голоду, втікачі були розміщені в тимчасових притулках. Тепер завдання значно важче – конфлікт затягується, відтак десяткам тисяч біженців доведеться зимувати в складних умовах. Пом’якшити страждання людей, позбавлених батьківщини, допомагають міжнародні гуманітарні організації   Досвід наймолодшої із найстаріших демократій: місцеве самоврядування у США Віталій Загайний 15.09.08 Американські громадяни вибирають усе та усіх. У день виборів бюлетень має вигляд книжки, де зібрані усі бюлетені по виборах і референдумах, якщо такі проводять. Попри двопартійну систему, яка панує на федеральному рівні, вибори до органів місцевого самоврядування проводяться винятково на мажоритарній основі. Мешканці пересічного містечка резонно переконані: "Партіям немає діла до маленького містечка, їх цікавить федеральний рівень чи рівень штату"   Кінець світу й сучасна культура Дмитро Шевчук 13.09.08 Запуск великого адронного колайдера завдяки спекуляціям ЗМІ зумовив нову хвилю порожніх розмов про кінець світу. Тлом для них є цілком серйозні міркування про кінець історії, філософії, політики, науки (science), інтелектуалів, мистецтва, естетики, розуму тощо. Сенсаційність концептів "кінця" є проявами своєрідного концептуального маркетингу, який є феноменом сучасної культури. Відтак, залишається очікувати лише кінця культури "кінців"   Теорія фронтиру I Ігор Чорновол 11.09.08 Починаємо публікацію циклу статей про сформульовану понад 100 років тому Фредериком Джексоном Тернером теорію фронтиру, яка стверджувала, що американське суспільство сформували передовсім відкриті простори Дикого Заходу, й саме Дикий Захід забезпечив державі демократичні принципи функціонування та розвинув американський індивідуалізм. Фронтир – це історичний міф, важлива складова ідентичності й невичерпне джерело націоналізму громадян США, а водночас близька й зрозуміла для нашого регіону культурна константа   БЮТ-НУНС+ПР: перші суспільні враження Орест Друль 10.09.08 Більше третини українців вірять у формування коаліції між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко, майже 2/3 – у те, що Партія регіонів і БЮТ спільно проголосують за усунення від влади Президента України Віктора Ющенка у порядку імпічменту   Криза політичного жанру Галя Койнаш 09.09.08 Стало практично неможливо відрізняти політичні події від їх відображення у ЗМІ, й політики самі цьому сприяють. Жодними жанрами вони не нехтують, і ЗМІ, на жаль, поспішають їм назустріч. Заголовки кричать про перевороти, державну зраду, відсутність патріотизму, надлишок націоналізму, продажність, тупість тощо. Статті вимагають більше уваги до деталей, ніж будь-який роман Агати Крісті, щоб зрозуміти, чиї підсунуті хитросплетіння ми розглядаємо   Crisis of political genre Галя Койнаш 09.09.08 It has become virtually impossible to differentiate between political events and their reflection in the media, and it is politicians themselves who contribute most to this. They don’t balk at any genre, and the media unfortunately are all too eager to go along with them. The headlines have been shouting about coups, State treason, insufficient patriotism, excessive nationalism, venality, stupidity, and much more. Articles demand more attention to detail than any Agatha Christie novel so as to gauge just whose devious scheming we’re dealing with   Українські президентські ігрища Орест Друль 06.09.08 Україні бракує політиків, які б мислили категоріями, ширшими, ніж перемога на наступних виборах. Відтак ми можемо змарнувати величезний шанс на членство в ЄУ і НАТО, який постав після агресії Росії проти Грузії. Тактичні маневри Тимошенко і ПР можуть призвести до виникнення двопартійної системи, що для України дуже небезпечно, бо зафіксує поділ країни на Схід і Захід. Втім, існує також можливість, що внаслідок цього політичного конфлікту постане якась нова сила, яка покаже іншу якість, ніж три партії, які знищуються навзаєм   Особливий російський шлях Ярослав Сватко 05.09.08 Від Європи і США марно сподіватися відповіді на агресію Росії гарячою війною – для цього треба, щоб Кремль перетворив локальний конфлікт у масштабну війну. Але руйнувати Росію засобами, які зруйнували Совєцький Союз – для цього й не треба винаходити щось нове. Відтак оцінка Бєлковським результатів кавказької ініціативи Кремля за допомогою анекдоту про Снігову королеву, Кая і спробу викласти слово "вічність" з чотирьох кубиків О, П, А та Ж, хоча й екстравагантна, але близька до істини. Правда, з вічністю він переборщив. Держави стільки не живуть. Росії тим більше не вдасться   "Європейська система безпеки", яку чекає Тимошенко, обернеться для України російською окупацією Володимир Горбач 04.09.08 Події в Грузії прояснюють розуміння того, як саме Росія бачить "реформування" системи безпеки у світі. Росія хоче мати свою, окрему зону відповідальності, в яку увійдуть усі колишні терени СРСР, крім країн Балтії, які вже встигли інкорпоруватися до західних структур. Тому, шановна Юліє Володимирівно, "Європейська система безпеки" означатиме для нас російську окупацію, а виборні політичні посади в Україні потрібно буде узгоджувати в Москві. Ви до цього готові?   2007 01 2008 02 2008 03 2008 04 2008 05 2008 06 2008 07 2008 08 2008 09 2008 10 2008 11 2008 12 2008 2009			Олександр Сушинський Орест Друль Роман Кечур Адріан Каратницький Андрій Квятковський Андрій Павлишин Андрій Соколов Андрій Юраш Антін Борковський Антон Олійник Бесік Цередіані Богдан Панкевич Валентин Стецюк Вацлав Гавел Віталій Єлісєєв Віталій Загайний Володимир Горбач Володимир Єшкілєв Володимир Кондзьолка Володимир Подгорнов Володимир Турчиновський Володимир Цибулько Галя Койнаш Георгій Почепцов Ґергард Сімон Ґжеґож Ґромадзький Дмитро Шевчук Євген Захаров Євген Ланюк Євген Пущик Жан Валін Збіґнєв Бжезинський Зеновій Мазурик Іван Юзич Іванка Піняк Ігор Заєць Ігор Лильо Ігор Марков Ігор Прокоф’єв Ігор Чорновол Лінас Лінкявічус Любко Петренко Маріанна Сороневич Марцін Войцеховський Микола Рябчук Микола Томенко Мирослав Маринович Наталя Дульнева Оксана Бойко Оксана Кісь Олег Бас Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо Олександр Мотиль Олександр Сушко Олексій Антипович Олексій Толкачов Ольга Калита Ольга Ровенчак, Вікторія Володько Орест Друль, Роман Кечур Петрас Ауштрявічус Петро Олійник Райнер Лінднер Роман Мацюк Світлана Марінцова Сергій Шебеліст Стефан Величенко Тарас Возняк Тарас Колтик Тарас Кузьо Тарас Плахтій Тарас Радь Тарас Стецьків ФО-ПА Юлія Мединська Юрій Андрухович Юрій Рашкевич Ярина Боренько Ярослав Грицак Ярослав Рущишин Ярослав Сватко
ЗА ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ "ВІДРОДЖЕННЯ"			Розробка та технічна підтримка: Остап Друль