Logo
RSS
аналітика медіа-дискурси науковий серфінг opinia studio
Економічний націоналізм як складова національної ідеї
Володимир Кондзьолка 30.10.09
Мартін Бубер в книзі "Народ і його земля" відмітив: "Ми говоримо про національну ідею, коли який-небудь народ бачить свою єдність, свій внутрішній зв’язок, свій історичний характер, свої традиції, своє становлення і розвиток, свою долю і призначення, робить їх предметом своєї свідомості, мотивуванням своєї волі". Слід усвідомити, що без економічного націоналізму можемо швидко втрати свою державність, якщо не де-юре, то де-факто.
 
Філософія розвитку та українські реалії.
До питання дару і мотивації
Володимир Турчиновський 27.10.09
Філософія чи формула українського розвитку сьогодні є дуже проста і позірно цілком у дусі соціального вчення католицької Церкви: В той час, коли Вона працює, Він слухає кожного. Це ніщо інше як формула служіння іншому. А якщо вже без іронії і дуже оптимістично, то ці політичні лозунги насправді є свідченням того, що ця країна ще має шанс на зміну та на розвиток, передусім тому, що лицемірство цього типу "апелює до" чи радше "спекулює на" справжності чиїхось почуттів, переконань та світогляду. А якщо апелює та спекулює, то мабуть ще є ці острівки людської справжності поміж тими, кого ми називаємо час від часу виборцями.
 
Відеопривітання учасникам конференції "За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!"
Збіґнєв Бжезинський 25.10.09
Існування України як демократичної держави не лише у історичному, але й у геополітичному значенні є важливим компонентом подальшої еволюції Росії. І для цього Україні треба зберегти власну незалежність та боротися за неї, особливо зараз, коли незалежність України є у більшій небезпеці, аніж 20 років тому. Українцям потрібно це усвідомити та сприйняти. Саме з цього факту варто зробити висновки в Україні стосовно національної єдності, незалежності та вашого права бути частиною більшої Європи.
 
Відео-вітання для конференції "За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!"
Вацлав Гавел 25.10.09
Видається, що плинне постачання нафти чи природнього газу стало важливішим, ніж людські свободи, людські права. Я впевнений, що політика, яка ставить економічні інтереси понад основними політичними вартостями, є не лише неморальною - вона є самовбивчою. Поступившись злу, ми не призведемо до його зменшення, а радше поширимо і зміцнимо його.
 
Національна революція в постколоніяльній державі
Ярослав Сватко 13.10.09
Цей неприродній для європейської держави устрій повинен загинути. Навіть, якщо владоможці намагатимуться зробити зміни існуючого стану речей незаконними, це не змінить напрямку суспільного прогресу, а отже, народ боротиметься за свої національні та суспільні права навіть всупереч волі власть імущих. Це природній історичний процес. Якби було інакше, ми б не шанували сьогодні як Національного Пророка Тараса Шевченка — адже більшість того, що він зробив, було вчинено всупереч тодішній владі та її законам, але в згоді з фундаментальними правами людини і народу.
 
Від месії до місії
Орест Друль, Роман Кечур 09.10.09
Велика любов вагітна великою ненавистю. Не завжди ця ненависть народжується, але тренд публічного іміджу Президента Обами – закордоном особливо і в першу чергу, але не тільки – після виборів викликає тривогу з цього приводу. Перед лідером, що прагне поступу, постали нові цілі – вивести суспільство з архаїчної позиції домінування ейфоричних емоцій, в якій воно не здатне до розвитку. Тут мало змінити стиль спічрайтера, треба вийти з ролі самому і змінити настанову суспільства - бо саме суспільство також перебуває "наркотичній залежності" від ейфоричної ідеї чудесного спасіння без особливих зусиль.
 
Інформаційна безпека суспільства: потенціал мультиплікатора інтелекту мережевих структур без керівного ядра
Тарас Плахтій 09.10.09
Це повинні бути неієрархічні організації усвідомлених рівноправних особистостей, пов’язаних між собою великою кількістю горизонтальних комунікативних зв’язків. Синергійний ефект внаслідок такого об’єднання мав би привести до появи якісно нових інтелектуальних можливостей такої організації. Мова йде про створення якісно нових партій та громадських організацій – інтелектуальних структур та про еволюційний шлях їх поширення, згідно якого суспільні структури якісно нового типу, завдяки своїм очевидним перевагам, поступово витіснятимуть організації-ієрархії.
 
Своя і чужа історичні науки
Роман Мацюк 05.10.09
…на мій скромний погляд, „історичну науку“ хіба що з великими застереженнями можна назвати наукою. Наука в при́йнятому розумінні служить для реконструкції природних закономірностей на підставі експерименту і послуговуючись засобами людської логіки. Важливо, що ці закономірності продовжують існувати і керувати життям живої та неживої природи, як і нашим життям посеред неї. Те, що намагається „реконструювати“ наука історія, щезло навіки. Наукову фантазію з часом можна перевірити. Історичну – ніколи.
 
Демагогів переконують не слова, а конкретні дії
Марцін Войцеховський 01.10.09
Українсько-польські стосунки – це проблема також і медіократії, в якій ми зараз живимо. У Польщі величезне значення мають інформаційні телеканали, які формують громадську думку, значення преси поволі зменшується. На жаль, журналісти, які працюють на телеканалах, не завжди достатньо компетентні й іноді просто не знають, про що говорять. Вони дуже люблять гострих, різких гостей, яких запрошують у свої студії, на свої програми, бо це приваблює увагу
 
2008 01
2009
02
2009
03
2009
04
2009
05
2009
06
2009
07
2009
08
2009
09
2009
10
2009
11
2009
12
2009
2010
Олександр Сушинський
Орест Друль
Роман Кечур
Адріан Каратницький
Андрій Квятковський
Андрій Павлишин
Андрій Соколов
Андрій Юраш
Антін Борковський
Антон Олійник
Бесік Цередіані
Богдан Панкевич
Валентин Стецюк
Вацлав Гавел
Віталій Єлісєєв
Віталій Загайний
Володимир Горбач
Володимир Єшкілєв
Володимир Кондзьолка
Володимир Подгорнов
Володимир Турчиновський
Володимир Цибулько
Галя Койнаш
Георгій Почепцов
Ґергард Сімон
Ґжеґож Ґромадзький
Дмитро Шевчук
Євген Захаров
Євген Ланюк
Євген Пущик
Жан Валін
Збіґнєв Бжезинський
Зеновій Мазурик
Іван Юзич
Іванка Піняк
Ігор Заєць
Ігор Лильо
Ігор Марков
Ігор Прокоф’єв
Ігор Чорновол
Лінас Лінкявічус
Любко Петренко
Маріанна Сороневич
Марцін Войцеховський
Микола Рябчук
Микола Томенко
Мирослав Маринович
Наталя Дульнева
Оксана Бойко
Оксана Кісь
Олег Бас
Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо
Олександр Мотиль
Олександр Сушко
Олексій Антипович
Олексій Толкачов
Ольга Калита
Ольга Ровенчак, Вікторія Володько
Орест Друль, Роман Кечур
Петрас Ауштрявічус
Петро Олійник
Райнер Лінднер
Роман Мацюк
Світлана Марінцова
Сергій Шебеліст
Стефан Величенко
Тарас Возняк
Тарас Колтик
Тарас Кузьо
Тарас Плахтій
Тарас Радь
Тарас Стецьків
ФО-ПА
Юлія Мединська
Юрій Андрухович
Юрій Рашкевич
Ярина Боренько
Ярослав Грицак
Ярослав Рущишин
Ярослав Сватко
ЗА ПІДТРИМКИ МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ "ВІДРОДЖЕННЯ" Розробка та технічна підтримка: Остап Друль